Рекомендовано для терапії
та профілактики алергії, ШКТ
та інших захворювань

Розробляємо персоналізовані раціони

Paw Paw Paw Paw

Корм для тварин – тварини для кормів!

Корм для тварин – тварини для кормів!

оригінал статті знаходиться за посиланням – https://www.kharkovforum.com/threads/korm-dlja-zhivotnyx-zhivotnye-dlja-korma.121851/ Переклад власний, непрофесійний.

Про сировину для сухих кормів

У вас є домашня тварина? Продовжуйте читати!

Щоразу коли ваш домашній улюбленець довірливо їсть черговий шматочок корму з підвищеним вмістом цукру, він робить черговий крок до направлення до діабету, гіпоглікемії, надмірної ваги, нервозності, катарактів, алергії та смерті.

Р.Джеффрі Бродерік, доктор ветеринарії

У виробництві кормів для свійських тварин крутяться мільярди доларів. І ці мільярди вбивають наших улюбленців. Мільйони викидаються на рекламу та красиву упаковку, і власники кішок та собак стають жертвами нових та нових маркетингових хитрощів. Прислів’я “У цьому світі собака їсть собаку” (російський еквівалент “Людина людині – вовк”) несподівано стає буквальним описом того, що міститься в кормах.

Мільйони підданих евтаназії домашніх тварин з розсадників та ветеринарних лікарень по всій Америці та Східній Канаді переробляються на корм для котів та собак. Як це відбувається? За допомогою так званого процесу переробки. До Другої Світової війни більшість скотобоїв пропонували повний спектр послуг: худобу забивали і переробляли в тому самому місці. А після війни до м’ясної індустрії прийшла спеціалізація. Забій та переробка стали відбуватися у різних місцях. Переробка стала окремим промисловим напрямом, і її не поширювалася юрисдикція урядових «м’ясних» ревізорів. Компанії з переробки обслуговують сотні скотобоєн, вони й постачають усі перероблені відходи, що залишаються після забою худоби. За останніми даними, американська м’ясна промисловість виробляє понад 30 мільярдів фунтів побічних продуктів щорічно на 286 заводах по всій країні. Газета влаштовує читачам екскурсію заводом компанії «Уеллі Протеїнс» («Протеїни з долини»), де на балонах з переробленим складом навіть намальовані фігурки тварин, які були задіяні. Наприклад, на одному балоні був намальований мертвий собака. Ніл Ганьйон, генеральний директор заводу в своєму інтерв’ю сказав, що 150 млн. фунтів м’яса, що підгниває, відправляються щорічно на заводи для переробки та виробництва 80-ти мільйонів фунтів м’яса, кісткове і кормове борошно, олії та жиру. В основному ця сировина йде на корм курей. Залишки – для виробництва корму для тварин. Використання померлих домашніх тварин, тварин, які загинули в зоопарках як сировина – загалом, звідти надходить сировина, Ганьйон не став обговорювати з журналістами аспект процесу надання, його Ганьйон не любить обговорювати. Свою продукцію він постачає трьом великим виробникам кормів для тварин – Alpo, Heinz та Ralston Purina. Ганьйон заявляє, що м’ясо і кісткове кормове борошно, вироблене на заводі, включають домашні тварини, та відходи живої природи та приблизно 5 % йде на заводи з виробництва корму для котів та собак.

Під Сіетлом стоїть переробне підприємство, що ховається під назвою – Пекарня. Вони отримують сировину з ветеринарних клінік та притулків для тварин з усього штату Вашингтон. – засіб надання, розумно замасковане як предмети споживання – Пекаря. Їхня сировина знову забрана від ветеринарних лікарень та гуманних товариств з усього Штату Вашингтон. У Сіетлі навіть існують законодавчі норми, згідно з якими трупи тварин, не підібрані господарями, прямують на підприємство з переробки. Пекарня охороняється як Форт Нокс, продають м’ясну масу по 200 доларів за тонну. Більшість цієї сировини поставляється на заводи American Nutrition, до міста Огден, штат Юта. Там виробляють близько 175 видів кормів для тварин. Серед найвідоміших : Alpho, Kal Kan, Albertson’s, Western Family and Atta-Boy.)

Сировина зі скотобоєн складена з матеріалу, непридатного до людського споживання, це включає злоякісні пухлини, відходи, фекальні елементи, грудні гланди, пір’я і т.д. Цю сировину денатурують, щоб уникнути проникнення шкідливих елементів у людську їжу. Денатурація може бути здійснена за допомогою карболової кислоти, креозоту, пального, гасу або цітронели. У Канаді використовують винайдений там хімікат Байрколін B.

На додаток до вже згаданих елементів, до складу, що отримується при переробці, найчастіше потрапляють і інші елементи: прострочені продукти з супермаркетів, недоїдки з ресторанів, шкіра, що запаршивіла, шерсть з мертвих тварин, шкіра рогатої худоби, уражена кліщем, пестициди, – ось із чого складається часом це токсичне варево, що йде у балонах із заводів з переробки.

На одному із заводів люди, що обслуговують цех, пояснили мені: «Якби ми здирали або видаляли б усі шматочки поліетилену – уявляєте у скільки це нам обійшлося б?» Вся ця погань завантажується в спеціальні «варилки» і вариться-вариться цілодобово безперервно. У процесі варіння м’ясо відокремлюється від кісток. У цей час на поверхні “супу” з’являються жовті жирові згустки. Проварені м’ясо та кістки потрапляють під пресування і ретельно віджимаються. Потім на спеціальному конвейєрі у процесі утряски усуваються залишки кісток та волосся. І врешті-решт, продукти, що отримуються в результаті – це жовтий жир, м’ясна маса і кісткове кормове борошно. Ці продукти є головним джерелом білка в кормах для кішок і собак.

У ветеринарному навчальному посібнику, «Евтаназія свійських тварин» (1988), на чолі Девіда Кука під назвою «тварини після смерті: факти та вигадка». Кук пише, що мільйони американських хворих тварин переробляються на їжу для котів та собак, лише власники свійських тварин про це не знають. А продажним ветеринарам і всієї індустрії кормів давно настав час подумати про питання етики. Уявіть собі, що собаки та кішки потрапляли б у нашу їжу замість яловичини, баранини та свинини. Цікаво, чи потрапляла б тоді в нашу їжу вся та хімічна гидота, яку ці собаки та кішки з’їли за життя?

Американська Асоціація Харчового Контролю (ААФКО) – орган, який встановлює стандарти у сільгосп-промисловості. Єдина проблема полягає в тому, що все це дуже тяжіє над виробниками. Енн Мартін з Лондона, штат Онтаріо вже 7 років займається вивченням індустрії кормів, каже, що в жодному американському штаті чи канадській провінції немає заборони використання в кормах для тварин компонентів ідентичних тварин. Крім того, немає жодних інструкцій, що наказують тестування на вміст токсинів і, як неохоче підтверджують самі виробники кормів, немає жодного тестування на наявність хімікатів та наркотичних речовин.

У 1985 р. Університет Штату Міннесота провів дослідження особливостей виживання натрію пентобарбіталу в кормах для кішок і собак. Дослідження проводилося через те, що було дуже багато сигналів, особливо з Англії, що багато собак та котів несподівано померли, вживши в їжу корми, приготовані з м’яса тварин, присиплених за допомогою пентобарбіталу. Адже практика надання на переробку мертвих тварин, смерть яких, можливо, сталася через вплив отруйної речовини, досі існує. Дослідження згадувало, що у 1982-1983 у Лос-Анджелесі 52 216 тварин піддали евтаназії, а Нью-Йорку,-56 000 тварин; 40 відсотків із них надіслали на переробку.

Дослідження зробило висновок, що натрій пентобарбітал залишається в розчині навіть після процесу переробки.

Наявність у кормах небезпечних речовин, наркотиків, пестицидів, важких металів та індустріальних хімікалій представляє потенційну загрозу для життя тварин. А зрештою – і людей. На жаль, це ще не кінець списку шкідливих речовин. Деякі виробники додають у них хімічні ароматизатори та барвники, а найголовніше – консерванти для тривалого зберігання.

Один із таких консервантів – етоксикін, виготовлений фірмою Монсанто. Ви пам’ятаєте, що робить ця фірма? Нагадаю – гербіциди для саду та городу Agent Orange, Rounup, замінник вершкового масла Simplese, Nutrasweet, Позилак (бичачий гормон росту), а також бере участь у процесі створення генетично модифікованої картоплі та помідорів. Карол Барфілд з Об’єднаної Асоціації захисників тварин може надати документи на 400 сторінках, які могли б переконати уряд заборонити вживання етоксикіну у виробництві котячих та собачих кормів. Наскільки нам відомо, Етоксікін спочатку використовувався як засіб для зміцнення міцності гуми, але потім його стали використовувати при виготовленні кормів, оскільки дозволяє зберігати їх близько року. Але класифікована ця речовина як отруйний хімікат з оцінкою три (у масштабі 1-6), вона є отрутою найвищої якості. Етоксікін є причиною виникнення у собак і кішок вроджених дефектів, появи на світ мертвонароджених цуценят, захворювань печінки, безпліддя та раку. Етоксікін схвалений для використання в кормах для домашніх тварин у дозі 150 ppm (150 мг/кг), а в людській їжі максимально допустима доза – 75 ppm (75 мг/кг).

Етикетки на упаковках з кормами можуть ввести вас в оману. Справа в тому, що за законом виробники не повинні вказувати наявність етоксикіну в продукті, якщо процес консервації відбувався не на його заводі. Іншими словами, Етоксікін буде вказано на етикетці, тільки якщо його додавали на самому підприємстві, де роблять корми. Але в тваринну масу або жир етоксикін зазвичай додають на підприємстві, яке займається переробкою. Тож не шукайте етоксикін на етикетках.

А ось і інші консерванти, які часто використовуються при виробництві їжі для собак і кішок – BHA і BHT. Створені в 1947 році вони також використовуються, щоб перешкоджати процесу протухання жирів. Численні дослідження показують, що BHA та BHT сильно впливають на нервову систему. І порушують нормальний перебіг неврологічного розвитку молодих тварин. Деякі компанії, такі як Yams додають і етоксикін, і BHA з BHT у свою продукцію. Однак етоксикін може міститися не тільки в жирах, а й інших компонентах. І звичайно він знову не буде згаданий на етикетці.

Етикетки на кормах для тварин – про що вони говорять (і про що замовчують)

Усі ми хочемо бути здоровими, тому ми свідомо обираємо наші щоденні продукти. Ми хочемо знати, що ми їмо і з чого складається наша їжа. Ми знаємо також, що реклама – це лише реклама, вона не пропонує нам фактів. Тому ми й не віримо усьому, що виробники продуктів нам розповідають.

Однак, коли ми вибираємо корми для наших кішок та собак, часто звертаємося до продуктів, відомих нам з реклами. І коли виробник показує нам барвисті картинки соковитого м’яса та поля повні злаків, одночасно пояснюючи, що саме цей корм є тим самим для нашого вихованця, ми віримо йому. Чому? Окрім іншого тому, що вказівки вмісту на продуктах часто важко читати. На перший погляд усі корми виглядають однаково, але лише на перший погляд!

Якісні відмінності між кормами для тварин набагато серйозніші, ніж у харчових продуктах, які споживає людина. Тому їжа для тварин повинна вибиратися нами також ґрунтовно та усвідомлено, як для самих себе. Ця стаття буде корисна критично налаштованим споживачам при виборі дійсно кращого корму для їхніх тварин.

Складові живлення кішки:

Традиційно кішки вважаються м’ясоїдними, що не зовсім правильно. “Хижак” – більш правильне визначення. У природі їжа кішки складається з дрібних ссавців (переважно гризунів), частково птахів і навіть комах. При поїданні ссавців кішки споживають як м’ясо, а й нутрощі, кістки, а водночас і мінеральні речовини (кальцій, фосфор). Крім того, вуглеводи (шлунок ссавців містить злакові та частини рослин), кров, а з нею мінеральні солі, волокна у вигляді вовни та пір’я (у малих кількостях). Отже, хороший корм для котів повинен якомога повніше відповідати цьому складу.

Що це означає на практиці?

Хороший корм складається з:

• м’яса (і саме “м’ясо”, а не “м’ясо та субпродукти тваринного походження”). Так само має бути позначений вид м’яса. Наприклад, куряче м’ясо або подрібнене куряче м’ясо. З яєць і сир.

• невеликої частини нутрощів

• максимально 50% (а краще 25 – 30%) злакових та/або овочів (вуглеводи та волокна)

• довгого списку вітамінів та мінералів

• натуральних консервантів (антиокислювачів), які зберігають жири в сухому кормі, таких як вітаміни Е та С, олії трав.

У кормі не повинно бути:

• низькоякісних джерел білка, таких як сумнівні субпродукти, наприклад, мелена яловича шкіра

• хімічних консервантів або антиокислювачів (Ethoxyquin, ВНА, ВНТ, Propylgallate)

• барвників

• цукру, карамелі

• порожніх наповнювачів, таких як шкаралупа горіхів, целюлоза (вказує на те, що при виробництві намагалися заощадити: подібні продукти викликають у тваринного почуття насичення, не постачаючи при цьому речовин, які дійсно можуть бути використані організмом. Це також низькоякісні форми так званих ” баластів”, які викликають проблеми із травленням.

Основними причинами хвороб наших вихованців, що викликаються неправильним харчуванням, є хімікати та низькоякісні субпродукти у кормах для тварин.

а) Хімікати

Доктор Альфред Плехнер (ветеринар, дослідник та спеціаліст з харчування, який спеціалізується з проблем алергії та шкірних захворювань у кішок та собак) вважає, що штучні антиокислювачі ВНА (Е320) та ВНТ (Е321) можуть бути причиною виникнення уражень печінки, неправильного розвитку, метаболічного. стресу, а також раку. При лабораторних випробуваннях у тварин було також виявлено алергічні реакції та порушення роботи мозку. Наприклад: штучний антиокислювач Ethoxyquin, який виробляється фірмою Monsanto в США (фірма-виробник різних хімікатів, пестицидів, що викликає сумніви замінника цукру Aspartam і сої, виведеної при маніпуляції генів), спочатку розроблений для поліпшення міцності гуми, використовується як засіб для зберігання на яблуках та грушах. За шкалою отруйності речовин від 1 до б (6 особливо отруйно) Ethoxyquin оцінюється на 3. Ethoxyquin викликає повільно депресії, судоми, іноді кому, смерть, а також шкірні неврози і пошкодження печінки. У Європі використання Ethoxyquin-a у їжі людини заборонено, т.к. при вдиханні, шкірному контакті та потраплянні всередину ця речовина токсична (отруйно!). Використання Ethoxyquina у кормах для тварин дозволено у малих кількостях. Як субстанція, що розчиняється жирами, Ethoxyquin осідає в жирових прошарках та печінці.

Хімічні барвники можуть спричинити алергії. Наприклад, доведено, що барвник Е 127 викликає рак щитовидної залози; проте використовується в деяких ласощах для кошенят!!!

б) субпродукти

Виробництво кормів для тварин не регулюється законами про виробництво харчових продуктів для людей. Тому виробник не повинен вказувати на упаковці повний список складових корму. Відповідно до Європейського закону про кормові продукти трупи хутрових тварин, копита, пір’я, роги та шерсть можуть бути зазначені в кормах під визначенням субпродуктів. Викиди зі скотобоєн, що використовуються в низькоякісних сортах кормів, містять секрети залоз і гормони (з навколоплідного міхура). Також кров, кишки і навіть сеча потрапляють під визначення субпродукти. Звичайно, не всі субпродукти погані; до субпродуктів належать так само нутрощі, які корисні у харчуванні тварин. Тут ще раз хотілося б вказати, що фірма, яка виробляє високоякісні корми для тварин, не приховуватиме під незрозумілим позначенням “тварини або рослинні субпродукти”, а відкрито перерахує, про які складові йдеться. Наприклад: “м’ясо курки, печінка, серце (або начинки), кукурудза і т.д.”. Тому постарайтеся знайти вказівку виробника “без субпродуктів”. Деякі виробники відповідають на питання про субпродукти: “ми використовуємо серце, печінку і нирки”. Чи це так? Часто один погляд на етикетку може відповісти. Печінка вже вказана? Тоді вона не може бути частиною субпродуктів, що використовуються в цьому кормі. Один із виробників корму категорії “Premium” використовує згідно з власними показаннями очищені курячі кишки та вказує їх як субпродукт. У цьому випадку кишки є джерелом протеїну, а не м’ясо. Також сеча знаходить застосування у виробництві корму для тварин. Чому? Тому що смак солі призводить до покращеного сприйняття корму, а додавання солі стає непотрібним. Виробник не вказує на додавання солі на етикетці, що позитивно впливає на покупця.

Цю інформацію ви знайдете на упаковці:

Наступна інформація має бути вказана виробниками на консервах або мішках із сухим кормом:

• гарантований аналіз (зазначається у відсотках)

• перелік речовин, що містяться (залежно від ваги, у спадному порядку)

1) Гарантований аналіз. Тут вказується мінімальний вміст білка (протеїну) і жирів, а також максимальний вміст золи, волокон та води.

Білок є найважливішою складовою для котів та собак. До хороших джерел білка, що використовуються організмом відносяться курка, яловичина, телятина і дичина, яйця, сир, а також серце (м’язове м’ясо) і печінка. Рослинними протеїнами є пшениця, овес, кукурудза та соя. Кішки – це м’ясоїдні, це означає, що білок повинен бути в основному тваринного походження, так як рослинні частини у тварин, що поїдаються, зустрічаються лише в малих кількостях (у шлунку).

Проблема в тому, що виробники котячих кормів позначають кількість білка як сирого протеїну. Сирий протеїн означає загальну кількість білка, що не дає уявлення про те, наскільки цінний білок, яку використовує організм, яку його частину організм дійсно зможе переробити (перетравити). Наприклад: два сорти кормів досліджуються у лабораторії. Обидва сорти містять: сирий протеїн 10%, жир 6,5%, волокна 2,4%, вологість 68%; Типові кількості для сирого корму. Обидва сорти виглядають на перший погляд однаково. При прочитанні зазначеного вмісту можна встановити наступне: перший сорт містить яловичину, печінку, серце, яйця, курячий жир і соняшникову олію, кукурудзу і овес. Інший сорт містить чотири пари старих шкіряних черевиків, близько 4 літрів моторної олії, подрібнене вугілля та 30 літрів води. Так само цей дуже неапетитний вміст відповідає зазначеним в аналізі кількостям, хоча і не може бути поживним для тварин.

Так само пір’я містить велику кількість білка, яке організм тварини не в змозі переробити. Таким чином, головний показник хорошого корму – це його засвоюваність. Більшість виробників не вказують дані щодо засвоюваності на упаковці. Але все ж таки ми як споживачі можемо досить легко визначити, наскільки засвоюємо корм (чи складається з цінних або дешевих компонентів).

Варто звертати увагу на кількість продуктів виділення, яка не повинна перевищувати 25% з’їденого. Чим більший обсяг продуктів виділення щодо кількості з’їденого корму, тим нижчої якості цей корм. Також одним із критеріїв може бути кількість корму, яке виробник рекомендує давати тварині. Чим більша рекомендована денна норма, тим нижча якість продукту.

2). Перелік вмісту речовин вказує на те, наскільки біологічно цінний цей корм. Біологічна цінність (наскільки добре зможе організм використовувати протеїни (білки)) яєць дорівнює 100%, борошна з курячого м’яса – більше 90%, яловичини – 78%, пшениці – 60%, кукурудзи – 54%. Одні лише пшениця і кукурудза не є для м’ясоїдних повноцінним харчуванням, але в поєднанні з одним або двома хорошими джерелами тваринного білка можна досягти хорошого біологічно цінного харчування.

Слід також звертати увагу на те, щоб на упаковці був вказаний вид використаного м’яса. Наприклад: яловичина, куряче м’ясо, баранина….. Якщо на етикетці стоїть “м’ясо”, то в кормі можуть бути змішані сорти м’яса неясного походження. Часто це свинина, яка не становить тварин і людей цінного харчування.

Перелік вмісту речовин вказується за вагою

Якщо першою вказана яловичина, то вона є основною складовою речовиною в кормі? Не обов’язково. Читаємо далі. На другому місці вказано пшеничне борошно, потім паростки пшениці, жир і ще раз пшениця у вигляді зерен. Закони про виробництво кормових товарів дозволяють виробникам перераховувати різні форми однієї речовини окремо. Пшениця ж, хоч і в різних формах, залишається пшеницею. Склавши всі форми пшениці, її кількість набагато перевищує вміст м’яса. Значить, у цьому випадку основною складовою є злаки, хоча яловичина була позначена на першому місці!

Гарною сумішшю різних джерел білка (з переважанням тварин джерел, доповнених хорошими рослинними протеїнами) можна назвати таку: на першому місці куряче м’ясо (цілісне або рубане), комбіноване із зерновими або кукурудзою; по можливості з печінкою та/або яйцем та доповнене курячим жиром (вказано в числі перших 4-5 складових). Таким чином, правильне поєднання різноманітних джерел білка підвищує біологічну цінність корму.

Загадковий світ компонентів кормів для тварин.

Компоненти тваринного походження:

М’ясо може бути сумішшю різних сортів, якщо тільки зазначене джерело: “яловичина”, “птах” тощо. Це може бути м’язова маса, язик, серце, діафрагма, а також жир, шкіра, жили, але в кількості, яка зазвичай зустрічається в даному виді м’яса.

М’ясні субпродукти – це мозок, легені, нирки, кров, кістки, тканини, сухожилля, шкіра, сеча, кишки та шлунки.

Субпродукти м’яса птиці – це голови, ноги, шлунки, кров, сеча та іноді навіть пір’я.

Рибне борошно – це сушена подрібнена риба; або ціла чи її частини. До того ж, майже завжди без високоцінного жиру.

Digest – рідина, яка виходить при хімічному гідролізі з тваринних тканин. Хімічно попередньо перетравлена їжа.

Інші компоненти:

• мелена кукурудза виготовляється з цілих качанів. Не повинна містити понад 4% інших речовин.

• кукурудзяна клейковина (глютен) – це залишки від виробництва кукурудзяного сиропу чи крохмалю. Суха субстанція, що залишилася після відділення висівок, паростків та крохмалю. Містить високоцінний білок.

• коричневий чи неполірований рис. Знято лише верхню оболонку.

• Brewer’s рис – залишки у виробництві пива та шнапсів.

• соєве борошно – субпродукт виробництва соєвої олії. Багата на білки. Але у деяких  тварини можуть викликати алергічні реакції.

• злакові – залишки від виробництва мюслі, що не мають цінності.

• целюлоза – не перетравлюваний наповнювач шлунка без будь-якої харчової цінності. Тварина швидко почувається наситим, не отримуючи при цьому поживних речовин. Як постачальник волокон теж піддається сумніву, т.к. часто веде до проблем із травленням. Целюлозою часто називають шкаралупу горіхів чи сіно.

• шкаралупа арахісу також наповнювач, що не перетравлюється.

• дріжджі – високопоживна субстанція, цінне джерело вітамінів групи В.

• сухі водорості – природне джерело багатьох мінералів та життєво важливих мікроелементів.

Консерванти та антиокислювачі (запобігають гіркості жирів). До “хороших” відносяться вітамін Е (токоферол) і С (аскорбінова кислота), а також екстракти та олії трав. “Погані” – це ВНА, ВНТ, Propylgallat та Ethoxyquin. Вони розчиняються в жирах та у великих кількостях шкідливі для здоров’я. Осідаючи в жирових прошарках та печінці, рано чи пізно ведуть до появи алергії, неправильного зростання, пошкодження нервової системи та печінки, а також, можливо, раку. Досліди на мишах показали, що ці речовини можна позначити як ракові.

Щодо консервантів, проблема полягає в тому, що європейське законодавство розрізняє консерванти та антиокислювачі (Antioxidant). Існує безліч сортів кормів для тварин, на яких великими літерами написано: “Без штучних консервантів”. Коли ж читаєш далі, то знаходиш у куточку дрібно написане: “Antioxidant: EWG-добавки”. Ці виробники користуються незнанням покупців про те, що таке 1) антиокислювач та 2) EWG-добавки. За цими визначеннями ховаються “погані” речовини ВНА, ВНТ, Propylgallat та Ethoxyquin, які застосовуються як штучні консерванти та штучні антиокислювачі. Якщо ж виробник застосував як антиокислювач вітамін Е, це буде чітко зазначено на упаковці, оскільки є додаткової рекламою виробнику. Тому обережно: якщо на упаковці з сухим кормом написано “Без штучних консервантів”, то прочитайте далі і дізнайтеся, які антиокислювачі були насправді використані.

Нешкідливі добавки, а також життєво необхідні мінерали та вітаміни:

• Аскорбінова кислота – синтетична форма вітаміну С

• Біотин – натуральний вітамін групи В (відомий як вітамін Н)

• Кальцію карбонат Calciumcarbonat – натуральна форма кальцію

• Calcium pantothenat – високопотентна синтетична форма вітаміну В5

• Кальцію оксид Calciumoxid – натуральна форма кальцію

• Кальцію фосфат Calcium phosphat – кальцієва сіль, що походить з кісток

• Хлорид або хлорин – життєво важливий мінерал Е, Холін – вітамін групи В, міститься в яйцях, печінці та сої

• Холін хлорид – високопотентне синтетичне джерело холіну

• Guar Gum – стабілізатор рослинного походження?, Кобальт – мікроелемент, життєво важливий мінерал

• Мідь – мікроелемент, життєво важливий мінерал, але у великих кількостях може виявитися отруйним

• Карбонат міді – натуральна форма міді

• Глюконат та сульфат міді – синтетична форма міді

• Сульфат заліза – високопотентне синтетичне джерело заліза

• Фолієва кислота – один з важливих вітамінів В, міститься в дріжджах та печінці

• Inositol – вітамін групи В, що міститься в лецитині

• Оксид заліза – природне джерело заліза

• Оксид магнію – природне джерело магнію

• Сульфатокис марганцю – мінерал марганець

• Менадіон натріум бісульфіт – джерело вітаміну К

• Ніацин (Niacin) – вітамін ВЗ

• Pangamiesaure – вітамін В15

• Pantotheniesaure – вітамін В5

• Бертолетова сіль Potassium Chlorid – джерело калію

• Цитрат калію Potassiumcitrat – натуральна форма калію

• Пиридоксин Pyridoxin – синтетична форма вітаміну В6

• Рибофлавін – синтетична форма вітаміну В2

• Селен – життєво важливий мінерал

• Хлорид натрію – сіль

• Селен натрію – синтетична форма мінералу селен

• Таурін – амінокислота. Життєво важлива для котів

• Tocopherol – вітамін Е

• Гідрохлорид та мононітрат тіаміну – синтетичні форми вітаміну В1

• Карбонат цинку – джерело цинку

• Окис цинку – натуральна форма цинку

• Сульфат цинку – синтетична форма цинку

Шкідливі добавки (нарівні з консервантами):

Propylen glycol – консервант та підсолоджувач. У Європі більше знайомий як засіб від зледеніння! Дуже шкідливий для здоров’я.

Цукор (карамель) в котячому кормі не потрібний! Додається до деяких сортів кормів для покращення смакових якостей та пом’якшення консистенції. Крім того, що він веде до карієсу, цукор може стати причиною виникнення проблем підшлункової та анальної залоз.

Що не прочитаєш на упаковці, так це те, що безліч вітамінів та амінокислот, а також жирів у процесі теплової обробки руйнуються або змінюються так, що організм не в змозі їх переробити. Особливо нестача вітаміну В та есенціальних жирових кислот спостерігається у тварин, які харчуються лише готовими кормами. Корисними доповненнями до харчування можуть бути добавки масла, що містить найважливіші жирові кислоти (риб’ячий жир) і хороших мультивітамінних препаратів 2-3 рази на тиждень.

4% казок

Це можна прочитати на будь-яких консервах у супермаркеті: “М’ясо та тваринні субпродукти (баранина не менше 4”. “Чудово!”, думаємо ми, “хоча б 4% баранини”. І помиляємося! Цей напис означає лише те, що для чотирьох відсотків зі ста всього складового консервів було використано щось з баранини, але це не обов’язково м’ясо, це можуть бути так само баранячі кишки, мізки або м’язові тканини, з чого складаються 96% консервів, що залишилися, не вказано. чи м’ясо, і якщо так, то якого сорту. Отже, консерви можуть містити, наприклад, 96% відходів від вибою яловичини, але називатися “баранина” І ті, хто не хоче купувати європейську яловичину (наприклад, з боязні заразитися BSE), не застрахований, купуючи консерви з написом “баранина”. Деякі виробники кажуть, що пропонують нашим кішкам різноманітне харчування, випускаючи двадцять різних смакових напрямів. Але не забувайте: насправді консерви відрізняються один від одного лише чотирма відсотками так званих “смакових компонентів”. Чи може кішка взагалі визначити різницю за цими чотирма відсотками? До того ж, консерви з “баранини” можуть містити більше риби, ніж “рибні” консерви, а в “яловичині” може бути більше качиного м’яса, ніж у “качці”. Тобто, в консервах з написом “баранина” може міститися 4% баранини та 96% свинини; у консервах з написом “яловичина” – 4% яловичини та 96% баранини тощо. Дуже комфортно для виробника, т.к. у виробництві консервів він може використовувати найдешевші на даний момент матеріали. Це може призвести до того, що “курячі” консерви, що так сподобалися вашій кішці минулого тижня, вона не бажає їсти цього тижня. Можливо тому, що минулого тижня в консервах містилося 75% курячого м’яса, а цього 75% яловичини?

Індичка / м’ясо індички / борошно з м’яса індички – те саме, або..?

На перший погляд, можливо, одне й те саме. Але різниця все ж таки ґрунтовна. Нижче наводиться пояснення написаного на упаковці із сухим кормом (у дужках англійське написання):

Індичка (= Turkey By-Products): субпродукти. А значить, покидьки зі скотобоєн. У німецькому варіанті може стояти “індичка”, виробник не зобов’язаний писати “субпродукти”!

М’ясо індички (= Turkey): м’ясо (здебільшого), але на упаковці вказана вага свіжого м’яса, до його сушіння! Більше 70% м’яса – це вода та жир. Тому після сушіння та переробки в м’ясне борошно містить м’ясо лише 30% своєї первісної ваги. Таким чином, у списку складових корму м’ясо індички має стояти не на першому, а на 4, 5, а може й 10 місці.

Борошно з м’яса індички (= Turkey Meal): це м’ясо після сушіння. Тож у списку складових сухого корму стоїть правильному місці, так як вказали його вагу після первинного сушіння.

Борошно з індички (Turkey By-Product Meal): висушені субпродукти. Чим не м’ясо?

Чи може ваш улюбленець захворіти від такої їжі?

Ваш собака чи кіт страждають від сухої шкіри? Має проблеми з вовною?

Ваш кіт мучиться від проблем із сечовипусканням та частою діареєю?

Або ваш собака страждає від розладу шлунка?

Якщо Ви відповіли “ну так!” на будь-яке з цих питань, то, швидше за все, причина всіх бід – їжа. Споживачі витрачають 9 мільярдів доларів на рік на їжу для своїх домашніх улюбленців. Але все ж таки багато хто з нас не знає, що купують.

Наприклад, багато хто не розуміє, що більшість кормів з найближчого до будинку універсаму та деякі корми класу-преміум, що продаються в зоомагазинах, містять побічні продукти м’яса, непридатні до людського споживання. Ці побічні продукти часто включають заражені м’ясні компоненти. Багато марок також містять хімічні добавки та штучні приправи та барвники, які викликають серйозні проблеми зі здоров’ям. Ветеринари та екологічні активісти попереджають споживачів: тримайтеся подалі, принаймні, від двох елементів Пропілен-гліколю та Етоксікіну.

Як зазначалося в одному з випусків Consumers Research, Пропілен-гліколь, який використовується в багатьох харчових продуктів для підтримки вологості, руйнує червоні кров’яні тільця в організмі кішок. Оскільки вчені вважають, що використання цієї добавки може підвищити рівень захворювання на анемію серед котів, FDA вже майже готове заборонити використання Пропілен-гліколю в котячих продуктах. Етоксікін ще шкідливіший, але і він не заборонений FDA.

Синтетичний антиокислювач зазвичай використовується для збільшення терміну придатності кормів для свійських тварин. Етоксікін може викликати безліч проблем: від алергії до раку. Один із головних борців за заборону використання етоксикіну заводчик німецьких вівчарок Джун Воллі каже: “Ми бачимо, що більшість імунних проблем за останні 10 років пов’язана саме з етоксикіном. Це – шкідлива канцерогенна речовина.” Етоксікін був розроблений хімічним виробником Монсанто в 50-х як засіб для зміцнення міцності гуми і використовувався також як гербіцид і пестицид. Його стали використовувати як консервант у харчових продуктах у 80-ті. ” FDA не заборонило Етоксикін, тому що немає жодного наукового свідчення, що це є шкідливим, каже доктор Девід Дзаніс, ветеринарний дієтолог з Ветеринарного Центру при FDA. – ” Зараз проводиться низка досліджень, які повинні визначити – безпечна ця добавка чи ні. Поки ці дослідження не закінчені, ми дозволяємо виробникам кормів використовувати Етоксікін.”

“Власники собак і кішок, які хочуть уникнути покупки харчових продуктів, що містять Етоксікін, повинні шукати марки, які використовують природні антиокислювачі типу вітамінів C і E”, – пише ветеринар доктор Мері Л. Бреннан у своїй книзі “Природний собака”. – “Правда – те, що здоров’я вашого собаки є відображенням її дієти, і якість цієї дієти визначає імунітет тварини.”

Доктор Бреннан також пише. “Коли Ви починаєте давати собаці високоякісні корми, проблеми зі здоров’ям можуть зникнути протягом кількох днів чи тижнів.”

Тільки ось які корми є високоякісними? Деякі ветеринари рекомендують взагалі не купувати їжу для собак та кішок у магазинах. Натомість вони радять готувати вдома свіже м’ясо та інші продукти для чотирилапих вихованців. Інші ветеринари навпаки заохочують купівлю кормів-преміум у зоомагазинах.

Якщо Ви вважаєте за краще годувати свого улюбленця свіжими продуктами, але у вас немає часу готувати – ви можете змішувати елементи того й іншого: сухий корм можна змішувати з сирою яловичиною або м’ясом ягняти, овочами, яйцями часником, вважає доктор Бреннан. Вона також рекомендує змішувати із сухими кормами йогурт, якщо у тварини чутливий шлунок. “Змішування цих продуктів додасть потрібні вітаміни, мікроелементи та ферменти в їжу собаки або кішки”, – пише доктор Бреннан. У той час як вона радить додавати натуральні продукти до сухих, деякі інші ветеринари не переконані, що це взагалі необхідно. Доктор Дзаніс, наприклад, вважає, що іноді можна побалувати домашнього вихованця свіжими продуктами, але в питанні змішування їх сухими кормами потрібно бути дуже обережним. Якщо ви даєте їм занадто багато печінки, вони можуть померти від передозування Вітаміну А. Якщо ви годуєте собаку або кішку по-справжньому якісним кормом, то додавати нічого не потрібно.


P.S. Я не зовсім поділяю думку про змішування м’яса, овочей та промислового корму. У крайньому випадку мабуть можна й так, та я не підтримую. З моменту публікації статті пройшло багато часту і дещо в кормах змінилось, та не докорінно. Сировина залишилась такою як і була. З’явились інші, більш якісні (мабуть) класи кормів. Виробники промислових кормів, конкуруючи між собою, щось змінюють. І я сподіваюсь – ці зміни на краще. Хоча й вистачає виробників для яких головним критерієм є харчова зацікавленість улюбленців а не якість кінцевого продукту.